Зубний імплантат – це штучний корінь зуба. Він служить для прикріплення штучних зубів до нижньої і верхньої щелепи. Зубні імплантати можна вважати як гвинти, а щелепну кістку можна вважати шматочком дерева. Згідно з цією аналогією, гвинт був би вкручений в дерево на половину довжини,а штучний зуб буде приклеєний до частини гвинта, що виступає над деревиною. Зуб буде міцно прикріплений до гвинта, який, у свою чергу, буде міцно закріплений у деревині. Один зубний імплантат може бути використаний для одного відсутнього зуба. Чотири-десять зубних імплантатів можуть бути розміщені в щелепі, в якій відсутні всі зуби.
Зубні імплантати потрібно розміщувати в достатній кількості кістки, без патологічних змін. Іноді хірургічні процедури спочатку необхідні, для видалення наявної інфекції, або для створення більшого обєму кісткової тканини для процедур з імплантами, таких як збільшення альвеолярного гребеня, або підняття дна гайморової пазухи. Операція по встановленню самих зубних імплантатів подібна до операції з видалення зуба.
На інтеграцію (приживлення) зубних імплантатів може знадобитися від 3 до 12 місяців, головним чином через час загоєння, необхідний між операціями. Оскільки кістка – це жива тканина, їй потрібен час, щоб сприятливо реагувати на біологічно-сумісні титанові імплантати. Біофізика ранньої клітинної реакції твердої (кісткової) та м’якої (слизової та зв’язок) тканин на імплантацію зубів – це область інтенсивних досліджень та дискусій.
Стоматологія імплантатів перетворилася на дуже передбачуваний варіант лікування для багатьох людей.